Квартира призначена для сім’ї з трьох чоловік. Головне й природне побажання господині – мінімум конструкцій і виробів, збираючих пилюку і ускладнюючих прибирання. Тобто все повинно бути раціональним, заспокійливим

та не відволікати увагу.

Планувальне рішення квартири розвивалося і вдосконалювалося під конкретних мешканців з їхніми конкретними побажаннями. Змінилася конфігурація кухні:

за рахунок приєднання лоджії та организації біля туалету додаткового «приміщення» для пральної машини – за рахунок коридору. Інші планувальні рішення стосувалися в основному разміщення функцій. Серед них можна звернути увагу на домашній кінотеатр у вітальні, дуже цікаве рішення дитячої кімнати з використанням простору еркеру під рабоче місце. Слід звернути увагу на достатньо велику кількість шаф-купе, використаних під гардеробні – ніщо не кидається

в очі, а площини квартири сприймаються неперевантажено.

Стилістичних рішень.

З наведеного проглядається мінімализм - і з постановки задачі, включаючи спосіб використання житла, і з життєвих і стильових уподобань замовника. Неперевантажений простір, прямокутні або прості геометричні форми і рівні площини, включаючи світильники, мінимум декорів – оку майже ні за що зачепитися. Такі рішення, певно, дали мешканцям те відчуття свободи й відстороненості від предметного світу, котрі часто потрібні сучасній перевантажений інформацією 

людині. Без декорів в якомусь сенсі також не обійшлося. Мова йде про використання сланцю як оздоблювального матеріалу, а також організація прихованого (закарнизного) освітлення – стелі і стінки біля входу у вітальню. Сюди ж належить достатня кількість натяжних стель. Хоча і йдеться про матеріали й фактури, а не про привнесені прикраси, та все ж з’являється певний дух декоративізму. По особливому слід оцінити санвузол: в ньому у більшій мірі проявився дух авангардизму, тобто експериментаторства – зокрема у виборі форм сантехнічнго приладдя, фактурної плитки, дизайнерскої рушникосушки. Особливо слід звернути увагу на кольори цього інтер’єру – часто холодні, але завжди пастельні.

В цьому інтер’єрі його мешканцями цінується те, чого немає, а не те, що є. Тобто свобода від надлишку речей, яка дає відчуття вільного простору.