студія архітектури і дизайну інтер'єрів

На вогонь людині приємно дивитися з моменту його "отримання із рук Прометея". А точніше – з часу, коли людина навчилася отримувати від нього тепло й готувати на ньому їжу. Вогонь з’явився, мабуть, не тільки як рятівник, але і як надзвичайно потужний двигун розвитку людства. Тут можна було б згадати навіть про «Походження сім’ї, приватної власності і держави» Фрідріха Енгельса,  в якому згадане походження завдячує значною мірою саме вогню. Згораюче паливо штовхає наші автівки в пробках і ракети з супутниками для трансляції Ліги чемпіонів.

Та не будемо про глобальне. Хто споглядав за згорянням полін в очікуванні ухи або шашликів десь в затишній місцині на березі біля річки, підтвердить: вже від самого вигляду язичків полум’я теплішає на душі. Але є й інший бік – без полум’я не буде ухи, та й руки не зігрієш. В приземленішому сенсі – потрібно джерело тепла. Вогнище, забране чи то в рамки печі, чи то в рамки каміну, – типовий зразок підкорення вогню і створення обігрівального приладу. Ось про камін і йдеться.

​

Камін (нім. – Kamin, англ. – fireplace)– найпростіша кімнатна піч з димарем, останній етап розвитку відкритого інтер’єрного вогнища.

​

За конструкцією каміни в європейській традиції заведено розрізнювати так:

 

• англійський або класичний закритий камін – розміщується в ніші капітальної стіни, характеризуєтся невисокою теплопередачою, по суті – це вогнище на внутрішньобудинковому багатті;

 

• камін Рамфорда, що використовується з 1796 р., особливістю якого є досить висока й неглибока плита під вогнищем, що економить місце в приміщенні. Характеризується широким склепінням для відбивання й спрямування в приміщення тепла, а також особливою конструкцією димаря для отримання максимального тепла без сажі;

 

• відкритий камін, розміщений посеред кімнати. Забезпечує максимальний доступ і охоплення приміщення випромінюваним теплом. Часом використовується для приготування їжі, димар при цьому монтується як навісний з охоплюючим по периметру топки фартухом. Мальовничим прикладом такого облаштування обогріву приміщення може слугувати колиба – традиційний ресторан на заході України з центральним відкритим облаштування вогнища.

 

• напіввідкритий камін, прибудований до стіни, але конструктивно з нею не пов’язаний (часто за винятком разміщеного в товщі стіни димаря).

 

В традиційних камінах використовують такі види палива, як дрова, вугілля, газ. А в новаціях - біопаливо в біокамінах,

електрика в електрокамінах.

 

Архітектурний стиль каміну, звісно, повинен відповідати всім елементам і деталям інтер’єру.

Заведено вважати, що є чотири основні архитектурні стилі камінів (принаймні, так декларують продавці камінів): класичний, рустикований, модерн, хай-тек. 

Звісно, це не зовсім так. Досить переглянути наведені в цій статті зображення камінів в интер’єрі, щоб усвідомити – скільки існує стилів в архітектурі й дизайні интер’єрів, стільки ж і в стилях камінів. Не кажучи вже про різні національні стилі, а також характерної для нашого часу еклектики, тобто суміші стилів. Навіть під терміном модерн зараз чомусь мають на увазі просто сучасний інтер’єр (від англ. modern – сучасний, новий), забуваючи, що на початку минулого віку існував стиль з такою ж назвою, ще його називали арт-нуво. А потім в епоху конструктивізму і зородження сучасних інтер’єрів з’явився арт-деко. Судячи з усього, всі не класичні камін зарахували в розряд сучасних. Ну, а останні високотехнологічні прояви сучасних – в хай-тек. Втім для простоти викладу будемо триматися відомої термінології.

Класичному каміну властиво мати П-подібний портал та як правило відкриту топку, хоча в камінах сучасного виготовлення дуже часто застосовують топки закритого типу, що мають значно менші теплові втрати. Камінним порталам класичного стилю характерне застосування мармуру або іншого натурального каменю, а також чавуну або часом дерева.

Каміни в рустикованому, або в стилі кантрі, мають малі й середні портали Д-подібної форми. В порталах використовують піщаник, цегла, черепашник, вапняк, дерево або їхні штучні імітації (часто гіпсові). Дуже часто в рустикованому порталі організовують спеціальную нішу для дров. 

Каміни в стилі модерн – це сучасні (в сенсі, починаючи з минулого століття) каміни. Їм властиві конструктивізм, лаконізм, часом – мінімализм. На мінімалізм часто накладаються декоративістські мотиви – продовжувачі арт-деко. Формам порталів таких камінов часто властиві зовсім сміливі й дивовижні рішення.

Хай-тек, як продовження сучасних підходів до дизайну камінів, вирізняється мінімалізмом, застосуванням металу та інших сучасних високотехнологічних та модних матеріалів.

В сучасній міській квартирі із загальнобудинковою системою опалення камін як обігрівальний прилад сприймався б майже дивно. Та, завдяки створеному ефекту«погрітися біля вогню» - не дивно, а природно, особливо, якщо згадати про тепло на душі від виду палаючих полін.

Обладнати в квартирі справжній камін з димарем – майже неймовірно. Тому і з’явилися їхні природні послідовники – електрокаміни, імітуючі досить близко справжні, а з деякого часу – і так звані біокаміни, пропонуючі можливість споглядати справжній вогонь. І в тому і в іншому випадку є свої переваги. Наприклад, відсутність сажі, попелу, іскр, димаря, вентиляції, нарешті - диму. Ще одна перевага біокаміну – це можливість переміщати його по своєму житлу, таким чином начеб-то трансформуючи та зонуючи його за конкретною життєвою ситуацією. Видається також логічним оцінити камін не лише під кутом зору опалювального приладу.

Гарно оформлений камін (електрокамін) в певному стильовому виконанні є звичайною частиною інтер’єру. Часом при гарному відчутті міри і смаку - його зоровим центром, а з врахуванням поняття «вогнище домівки» - і центральною фігурою інтер’єру. Та все ж різним людям властиве і різне ставлення до того ж багаття. Тому й привносити в своє житло «приборканий вогонь» варто тим, для кого він носить особливий емоційний та (або) культурологічний характер. Хтось хоче «без кінця-краю дивитися на палаючий вогонь», а хтось читати чи дивитися телевізор, зігріваючись біля коминку. Сучасній людині в сучасній квартирі так хочеться природного і ностальгічного за минулим відчуття «вогнища домівки».

P.S. Автору дещо прикро, що сучасні захоплення камінами за малим винятком не зачепили національні українські печі й груби. І в тому і в іншому випадку споглядання вогню можливе. Та як опалювальний прилад, як природна «кухонна плита-духовка», що дарує унікальні смакові знахідки, як місце погрітися на «черені» або притулившись до гарячої стінки – печі й груби унікальні й неповторні. Було і в нашій практиці декілька прецендентів, коли, замовляючи проект будинку, чоловік сам бажав, а потім, звісно, і отримував у проекті дому і плиту, і грубу в интер’єрі. Та ця тема все ж, хоча й цікава, але поки що не настільки актуальна, ніж тема камінів, а тому ще чекає свого часу і своїх публикацій.