top of page

студія архітектури і дизайну інтер'єрів

Тенденції дизайну інтер’єру

Сучасний ринок інтер’єрного дизайну, я б сказав, знаходиться десь між станом хаотичності і стабільності.

 

Викликано це перш за все різномасністю компаній, що надають розглядувані послуги. Це: ремонтні бригади, будівельно-ремонтні компанії, архітектурні майстерні, меблево-інтер’єрні магазини, дизайн-студії. Свої послуги надають також досить багато дизайнерів – «вільних художників». Уявіть собі, практично в усіх цих установах і закладах активно розмірковують про стилі, стилістики й тенденції. Якщо врахувати, що поняття «фахівець з дизайну інтер’єрів» тілько-но почало з’являтися в деяких ВУЗах України, але при цьому далеко не факт, що там дійсно навчають дизайну інтер’єрів, оскільки «а хто ж навчає?», то можна собі уявити, хто тільки не називає себе дизайнером інтер’єрів. 

В целом можно сказать, что экономическое состояние общества, наплыв новых строительных технологий, собственно рынок всего, что может появиться в интерьере подтолкнуло людей к дизайну интерьеров. 

 

В цілому можна сказати, що економічний стан суспільства, наплив нових будівельних технологій, власне ринок всього, що може з’явитися в інтер’єрі підштовхнуло людей до дизайну інтер’єрів. 
Тобто. ринок сказав: «треба», бажаючі відповіли: «слухаюсь». 
Серед цих бажаючих слава богу знайшлися ті, хто (!) здатен освоїти новий фах. Таким чином, фахівці з дизайну интер’єрів взялися нізвідкіля – їх ніде не готували. Найбільш підготовленими за освітою до засвоєння нової професії були, звісно, архітектори, але не лише – дизайну як явищу подекуди також навчали. Ви не повірите, але не вузи, а сам ринок створив фахівців з дизайну інтер’єрів. Тому вся стилістика на зорі нашего місцевого капітализму зводилася до явища «навалити всього побільше». Потім з’явилися красиві товсті книги, за ними стильні імпортні меблі, потім глянцеві журнали, і, нарешті, посвячені заговорили про стилі і тенденції. Верхівка всього цього явища нерозривно пов’язана з фінансовими можливостями потребуючих дизайну. Спочатку це Були ті, хто попоїздив і побачив світу – нові заможні, котрі просто забажали: хочу таке ж. Люди бідніші також прагнули краси, але рішення брали з порад поважних бригадирів і з своєї шаленої фантазії. Впорядкувати ці хаотичні пошуки були б покликані де не візьмись посталі за порухом ринку дизайнери інтер’єру. Та де там. Все залежить і від культурного рівня людини, і від його фахової підготовки і самопідготовки, і від психологічної можливості спілкуватся і доносити клієнту свої ідеї, і від характеру відносин з грошами. Останні, до речі, псують багатьох, адже інколи так і кажуть: «будь-який каприз за ваші гроші». Про яку стилістику тоді можна говорити?

 

І все-таки про стилі. 
Помінялося суспільство, помінявся ринок, помінялися замовники інтер’єрного дизайну – заробили свої власні гроші і захотіли мати свій власний стиль. Власний в тому розумінні, щоб підходив до душі. Виріс фаховий рівень представлених на ринку дизайнерів. Вони вже можуть спокійно й неупереджено вивчити потреби замовника і запропонувати йому інтер’єри, наповнені як грамотними функціональними, технічними і технологічними рішеннями, так і стилістику, зв’язану із загальносвітовими та внутрішньоукраїнськими тенденціями. Та не завжди. Від хаотичності ми вже відійшли, а до стабільності поки – ні. Вирішити цю проблему 
може лише ринок інтер’єрного дизайну.

Спілкуючись зі своїми замовниками ми вирішуємо двоєдине завдання: вирішити функції і вирішити стиль. Природно, ми для прояснення цілей показуємо і розповідаємо стилі та стилістики різних часів і народів, говоримо про тенденції та перспективи. Але до нас потрапляють деякі. У цьому сенсі, почавши розмову про стилі в інтер'єрі, наше видання виконує благородну місію: знання - людям.

 

Тепер про накопичені спостереження і враження про роботу з замовниками. На нашому ринку я б виділив дві основні тенденції. Перша – це бажання господаря квартири або дому створити порівняно чистий стиль, чи то історичний, чи то сучасний, чи то національний. При цьому інколи в різних приміщеннях можуть бути присутні різні стилі. Друга тенденція, певно, переважаюча в своїх проявах – це змішування різних стилів і стилізацій, виходячи із світосприйняття господаря житла. Працювати по своєму важко і в першому, і в другому випадку. В першому важко досягати чистоти, не маючи автентичних елементів інтер’єрів або ж майстрів, спроможних працювати в цих техніках. У другому, змішуючи різні часи й народи, виконуючи дивні фантазії замовника, важко втримати межу між еклектичністю і несмаком, але ж всякий інтер’єр повинен давати господарю відчуття гармонії його перебування там. Щоб стало зрозуміло про що мова, наведу приклад з одягом. Легко «гармонізувати» кирзові чоботи й галіфе – чистий стиль. А як бути з котелком і куфайкою, щоб не вийшло кіча (несмаку). Просто можна вивозити в песку і потоптатися по котелку, посадити бруднючі плями на куфайці, і вийде гармонійна «еклектичність». Згодьтеся - таке вбрання не будет виглядати дивно і неправдоподібно. Інше питання, а чи потрібна така гармонійність, тобто: а на кому сидить костюмчик - на волоцюзі чи, наприклад, бортпровідниці? Змішуючи в одній квартирі всякі всячини, їх потрібно гармонізувати не лише між собою, а перш за все із сприйняттям господарів. В цьому, власне, й проявляється майстерність дизайнера інтер’єру: виконати побажання замовника в тій частині, в якій не порушується відчуття цільності композиції, м’яко і тактовно відмовляти від неприйнятних рішень, шукати нові ходи й прийоми і переконувати в них замовника.

 

Стилі, скрізь які нам довелося пройти разом з нашими замовниками - найрізноманітніші: від древнього Єгипту і класики до сучасної Японії, мінімалізму і хай-теку. Але якщо говорити про популярності і тенденції у виборі стилю, що спостерігаються останнім часом, то на наших «теренах» таким стало сучасне прочитання арт-деко. Дитя втраченого покоління переломних часів поміж двома світовими війнами в минулому столітті знайшло подібні мотиви для життя в нашому суспільстві: «в раціональному інтер’єрі влаштувати яскраву казку про красу, заможність та історичну перспективу». 
Таким часто-густо є наш основний замовник: він любить декоративізм у підході до інтер’єру.
Якщо він эклектичний, його інтер’єр, то декоративізм все рівно має місце. А хіба ж це не прояв арт-деко в нових історичних реаліях і землях?

Юрій Максименко, 
директор студії

архітектури і дизайну «Златограф Інтер’єр».

+38(067)2305206  +38(067)7179990

Дизайн интерьера Киев. Архитектурный проект дома, котеджа. Студія архітектури і дизайну інтер'єрів "Златограф Інтер'єр", Київ
bottom of page