студія архітектури і дизайну інтер'єрів

Радон - це хімічно інертний природний радіоактивний газ,

без запаху, кольору і смаку.

 

Він є продуктом розпаду уранового ряду, а уран міститься в гранітах та інших мінералах, що утворюють кристалічні породи. В оточуюче середовище радон поступає з грунтів, води, при спалюванні природного газу. Із-за хімічної інертності та великого періоду напіврозпаду він може мігрувати тріщинами, порами грунтів і порід на великі віддалі, причому тривалий час (біля 10 днів).

 

В будинок радон може потрапити різними шляхами:

• з надр Землі;

• із стін і фундаменту будівель, оскільки будівельні матеріали (цемент, щебінь, цегла, шлакоблоки) різною мірою, в залежності від якості, містять дозу радіоактивних елементів; 

• разом з водогінною водою і природним газом. 

 

Оскільки цей газ важче повітря, він може осідати та концентруватися в нижніх поверхах і подвалах.Концентрація радону в атмосферному повітрі в середньому складає біля 5 Бк/куб.м, і суттєво відрізняється для різних точок земної кулі. Радон розпадається на нетривкі продукти, які називаються дочірніми продуктами радона. Ці дочірні продукти, випромінюючі альфа-частинки з високою іонізуючою спроможністю, можуть мати електричний заряд і приєднуватися до аерозолей, порошинок і інших частинок, що містяться в повітрі, яким ми дихаємо. В результаті дочірні продукти радону можуть осідати в клітинах дихальних шляхів, де альфа-частинки можуть пошкоджувати ДНК і потенційно призводити до раку легенів. Вчені також проводили дослідження для з’ясування того, чи становлять рівні концентрації радону в будинках і інших місцях серйозну небезпеку для здоров’я людей. Сукупний аналіз основних досліджень, проведених в Європі, Північній Америці та Китаї, підтвердив те, що радон, присутній всередині приміщень, значною мірою сприяє розвитку раку легенів. За останніми оцінками, доля ракових захворювань легенів, викликаних радоном, складає від 6 до 15%.

 

Згідно статті, надрукованій в British Medical Journal (BMJ. 2004 Dec 21), при аналізі впливу наявності радону в повітрі жилих приміщень на ризик розвитку раку легенів було внесено дані 13 досліджень типу випадок-контроль, що проводилися в 9 європейских країнах. Всього було вивчено 7148 випадків захворювання на рак легені та 14208 контрольних випадків (особи, у яких рак не розвинувся). В ході дослідження вивчалася концентрація радону в будинках, де пацієнти і особи контрольної групи мешкали раніше (упродовж попередній 5-34 років) та мешкають зараз. Був також зібраний ретельний анамнез стосовно куріння, включаючи випадки пасивного куріння.